13 січня — Щедрий Вечір та свято Меланки

Сьогодні ввечері, 13 січня, напередодні Нового року за старим календарем, українці традиційно святкують Щедрий вечір, Щедру кутю або ж свято Меланки.

Щедрий Вечір — це залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. А в народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки.

У навечір’я Нового року (тепер — 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Старий «Новий» рік 14 січня залишився в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців.

Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і домішні ковбаси, й холодець та шинка.

Головні святочні дійства Щедрого вечора це – щедрування, парубочі та дівочі «Маланки», «Коза».

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

Кому припаде бути козою, одягає обруч — щоб ріжки приходились на голову, а хвіст — за спину. Накидають кожуха — вовною догори. Спереду запинають, щоб тільки роги, вуха та «морду» видко було. Рукави звисають донизу — це ніби передні ноги кози. Однією рукою коза тримається за ломачку і трясе віхтиком — «крутить хвостом».

Крім «кози», є в компанії ще «кіт» з торбою на сало — це найменший із хлопців, перебраний за кота з довгими вусами. Він нявчить — просить сала.

За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

 

 

З використанням матеріалів: Українські традиції

1 thought on “13 січня — Щедрий Вечір та свято Меланки”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *