Масляна-2018: історія та традиції

Масляна — одне із найвеселіших зимових свят. Окрім цього воно ще і найгаласливіше та «найсмачніше», адже в цей період можна з’їсти будь-яку кількість млинців із різними начинками, окрім м’ясної, зазначає TVI.

У цьому році тиждень Масляної будуть святкувати із 12 по 18 лютого.

Кожен із семи днів має свою назву і певні традиції. Існує поняття Вузької Масляної, тобто перші три дні тижня, і Широкої – останні чотири дні.

Історія виникнення свята

Масляну святкували наші предки задовго до появи християнства та освячення Князем Володимиром Київської Русі. Саме тому це свято вважається язичницьким, адже колись люди таким чином віддавали данину богу сонця Ярилу. Звідси ж і пішла традиція спалювати опудало. Існувало повір’я, що так люди відганяють зиму і закликають весну, яка після правильно проведено ритуалу має прийти набагато швидше.

Варто відмітити і те, що раніше на вогнищі замість опудала Масляної спалювали живу людину. При цьому, за деякими даними, така традиція зберігалась в деяких областях України навіть до XVII століття. Церква перейняла свято, заборонивши все, що мало хоч якесь відношення до жорстокості та насилля, а залишила веселі гуляння та сотні смачних млинців.

З приходом християнства на українські землі людська жертва перетворилась у опудало, яке майстрували із гілок і соломи, одягали в жіночий сарафан і носили по всьому селі, поки не спалювали. Іноді його топили в ополонці. Отриманим попелом освячували землю задля гарного врожаю

Масляний тиждень

Масляний тиждень – це особливий тиждень, кожен день у ньому має свою назву і традиції святкування. Зараз не кожен може згадати як дні називаються, але традицій слід дотримуватись.

 

Понеділок, або зустріч. У цей день хазяйки починають готуватись до Масляної і пекти млинці. В понеділок столи зазвичай не ломились від наїдків, але там мала бути риба. Окрім цього свекор із свекрухою відсилали невістку до сватів, а далі приходили і самі в гості. Діти ходили попід хатами і випрошували старий одяг. Потім всі разом піднімались на гору і запалювали невеличке багаття, що іменувалось «маслянкою» і означало початок свят. В цей день уже починались гуляння. Хлопці майстрували опудало Масляної і разом з ним, насадженим на палю, катались на санях вулицями.

Вівторок, або загравання. В цей день практично не було масових гулянь, а всі дійства зводились до сватання. В дім нареченої приходили свати, а її батьки влаштовували пишні оглядини. На столах стояли млинці із різними начинками і коржики. Якщо сватання біло успішним, то весілля зазвичай організовували відразу після Пасхи. Люди вірили, що саме в цей час закладаються найміцніші союзи.

Середа, або ласунка. Сьогодні мало хто згадає хоч половину традицій на Масляну, але одну знають всі – візит до тещі на млинці. В цей день зять ішов до матері своєї дружини на частування. Вона ж завжди намагалась виставити на стіл все найкраще і найсмачніше, щоб показати своє хороше ставлення до нього. Разом із зятем до тещі приходили і його друзі. В домі мало бути величезне розмаїття млинців, тим самим хазяйка демонструвала всім свої кулінарні здібності.

Четвер, або розгул. Четвер – переломний день. Саме з нього в масляний тиждень починаються найпишніші та найгучніші гуляння. Серед, скажімо, обов’язкової програми мають бути: масштабні гуляння із піснями і танцями на центральній площі, стрибки через багаття, що символізують очищення душі, взяття штурмом снігового містечка. Частування гостей у цей день має бути дуже багатим. Раніше гуляння тривали від самого ранку і до пізнього вечора, тому не рідко вся робота в цей день скасовувалась. В четвер в гості запрошували вже не тільки родичів, а всіх друзів, знайомих і навіть перехожих. Хорошою прикметою перед довгим постом вважалося наїстися від пуза в цей день.

П’ятниця, або тещині вечірки. Після поїдання тещиних млинців у п’ятницю очікувався візит у відповідь. Страви готувала дружина, а разом із тещею в дім приходила уся її рідня. Знову ж таки вважалось, чим пишніший стіл, тим більше зять поважає і любить маму своєї дружини. Окрім цього в п’ятницю не можна було сидіти в дома, її ще називали «гостьовою». Якщо в когось не було до кого піти в гості, то йшли на головні площі міста чи села, де влаштовувли масові гуляння.

Субота, або посиденьки зовиці. Уцей день гуляння затихали, і все проходило тихо і мирно вдома. Традиційно дружина мала покликати в гості зовиць і посидіти з ними за столом. Однак ніяких гучних гулянь не було, а жінки просто теревенили. Також в деяких сім’ях уже починали спалювати опудало Масляної і готуватись до великого посту. В цей день потрібно пом’янути всіх своїх рідних та сходити на службу до церкви, щоб очистити душу і розум. Якщо застілля і були, то проводились у вузькому колі і без гучних гулянь. Дівчата в цей день любили ворожити.

Неділя, або проводи. В неділю масові гуляння знову відновлювались, адже потрібно було провести Масляну і спалити опудало, але тривали вони не довго. З самого ранку люди збирались і спалювали опудало, туди ж у багаття кидали і залишки їжі а також маленькі зображення Масляної. Далі попіл закопували в землю і молились про добрий врожай. Після обіду люди вже готувалися до служби в церкві, яка проходила навіть у найменших селах. Саме перші церковні дзвони ознаменовували початок великого великоднього посту

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *