Сьогодні православні християни вшановують преподобного Симеона Стовпника

14 вересня за православним християнським календарем — Симеона Стовпника, а у давнину — початок нового Церковного року.

Про це повідомляє Портал «Будь у курсі» з посиланням на Укрінформ.

Симеон Стовпник — християнський святий, преподобний, засновник нової аскези — стовпництва, аскет. Знаменитий тим, що провів на стовпі 37 років у пості та молитві, а також іншими аскетичними подвигами. Був проповідником, згідно з житіям, отримав від Бога дар зцілювати душевні та тілесні хвороби, передбачати майбутнє. Шанується в лику преподобних в Православній (пам’ять 1 вересня за юліанським календарем) та Католицькій (пам’ять 5 січня) церквах.

Мабуть, жодне осіннє свято не позначене стількома цікавими обрядодіями, як Семена, котре за церковним календарем іменується святом преподобного Симеона Стовпника і матері його Марфи. А ще це день початку індикту – церковного новоліття.

Як відомо, наші пращури початок нового року відзначали навесні, коли пробуджувалася природа. Але прийняття християнства змусило порушити традицію – перенести початок нового року на осінь, як то було у Візантії ще з часів Першого вселенського собору. Церковникам довелося вести не одне століття запеклу боротьбу, аби, врешті-решт, силою законів (противників піддавали навіть анафемі) запровадити серед українського люду святкування Нового року у вересні.

Офіційно церковне новоліття було встановлене на Русі в 1363 році.

Останній раз новий рік у вересні офіційно святкували в 1699-му, після чого Петро І, налаштований на західні традиції, ввів державне новорічне святкування 1 січня. І знову впродовж століть люд опирався нововведенню, аж поки не звик, а нині навіть не уявляє собі ситуацію, як то було – святкувати Новий рік без ялинки і звичайних зимових атрибутів.

Цього дня за княжої доби існував обряд «пострижин» та «посадження на коня» — малолітніх київських княжичів на Семенів день садовили на коня і з великими церемоніями везли до церкви, де після божої служби їх постригав сам єпископ. Обряд символізував перехід з дитячих літ до воєнної верстви. Обряд «пострижин» мав місце і в Запорізькій Січі, коли новоприбулих посвячували в козаки, залишаючи їм знаменитий «оселедець».

А ще в давнину, приблизно з ХVІ століття, цього дня у Києві пишно проходило «весілля свічки», або Свято свічки. Напередодні Семена на Контрактовому майдані звечора сходились члени братств та цеховики зі своїми знаменами, гімнами та професійними атрибутами. Кожне цехове товариство мало і свою свічку. З настанням півночі весь майдан спалахував безліччю вогнів. То було неповторне видовище. Кожен цех показував присутнім вертепну виставу і мав проспівати свій професійний гімн. Дійство тривало аж до ранку, а коли розвиднялося, усі розходились по місту, щоб привітати киян з Новим роком.

Крім того, на Семена в Києві відбувалося грандіозне осіннє базарне свято, на яке з’їжджалося чимало люду з інших міст та селищ. На церковне новоліття було прийнято дякувати Богові за щедрий врожай та просити Його благословення на рік наступний. Церква й по сьогодні дотримується цієї давньої благочестивої традиції.

З цього дня бере свій початок і «старе» бабине літо, яке закінчується на другу Пречисту (21 вересня). Тому спостерігали, якою в цей день буде погода: якщо ясною, то осінь ще потішить теплими і сонячними днями.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *