Сумарні активи 5-ох олігархів України — Рината Ахметова, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Петра Порошенка і Дмитра Фірташа — за станом на 2016 рік склали $ 8,1 млрд, на їх частку припадає 9,5% від ВВП країни, пише Бізнес-Цензор з посиланням на Новое Время.
Про це йдеться в доповіді «Захоплення державних інститутів», підготовленій Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Як наголошується в доповіді, український випадок унікальний небаченою за західними мірками концентрацією капіталу. Для прикладу, десять найбагатших поляків володіють активами, які складають лише 3% ВВП Польщі. Така ж частка у валовому продукті США і у десяти найбагатших американців.
При цьому якщо американські мільярдери, як правило, — це власники великих технологічних компаній, які побудували бізнес з нуля, то українські створили свої бізнес-імперії за допомогою приватизаційних аукціонів і близькості до влади.
Аналітики центру визначили, що лише Ахметова, Коломойського, Пінчука, Порошенка і Фірташа можна назвати підприємцями, які підпадають під класичне визначення олігархів, що володіють тріадою: активами в бізнесі, впливом в політиці і медіавласності. Грунтуючись на подібному фундаменті, вони поставили державу собі на службу, монопольно контролюючи цілі галузі за допомогою впливу на ключові держоргани. В економічній науці це називається рента — дохід, отриманий завдяки політичній або економічній монополії. Чим рясніше потоки подібних грошей, тим повільніше розвивається економіка і тим бідніше населення.
Володимир Ланда, аналітик Центру Бендукідзе, оцінює втрати держави від олігархічної системи і корупції, яка з нею пов’язана, сумою приблизно в $ 8 млрд лише за останній рік.
Як зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк, олігархи також перешкоджають входженню в Україну іноземних інвесторів.
За словами Данилюка, зовнішні інвестори не хочуть подавати заявки на українські приватизаційні аукціони через вплив олігархів на керівництво держкомпаній, суди і держрегулятори.
«Вся проблема в тому, що олігархічний капітал зрісся з владою,» — зазначив міністр.
Відповіді на питання, чим погані олігархи, кожен українець може знайти на невеликих листках паперу, що оточують його щодня: чеках за товари, квитанціях на оплату тепла, світла і комунальних послуг та навіть в зарплатних відомостях.
Промислове зростання в економіках з високим ступенем захоплення олігархами держави, за підрахунками експертів ЦЕС, відбувається в два рази повільніше, ніж в економіках більш вільних. Тому що там, де домінує обмежена кількість бізнес-груп, підвищується поріг входження в бізнес.
«Олігархічна бізнес-модель заснована на отриманні ренти через монопольне становище на ринку», — говорить Іван Міклош, колишній віце-прем’єр Словаччини, який добре знає ситуацію в Україні.
В умовах слабкої або відсутньої конкуренції держбюджет отримує менше доходів, зате ростуть його витрати і ціни для кінцевого споживача.
Наявність медійних активів — ключова особливість олігархів, підкреслюють в ЦЕС. Всі вони прагнуть транслювати в маси меседжі, вигідні їх бізнесу та політичним домовленостям.