Електронна система держзакупівель ProZorro заощадила українському бюджету більше 8 млрд грн. Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Регулярно про успіхи ProZorro згадує і перший заступник міністра економіки, куратор проекту ProZorro Максим Нефьодов. Про це пише Internet.ua.
Однак поки чиновники говорять про небувалі результати в сфері держзакупівель, опублікований звіт Рахункової палати України затверджує зворотне: електронна система ProZorro поки не в змозі запобігти неефективному використанню державних фінансових ресурсів.
Наводимо цитати з документа:
Виявлено низку укладених договорів у ІТС Prozorro, вартість яких становила одну гривню, при цьому аналітична система рахувала ці договори як 100% економії. Одночасно до таких договорів додатково укладалися інші, вартість яких дорівнювала або навіть перевищувала очікувану вартість закупівлі.
У 2016 році за процедурами відкритих торгів укладено договорів на суму 36 603,39 млн грн, а за переговорною процедурою – на 32 799,09 млн грн (47 відс. від усіх укладених договорів через систему Prozorro). При цьому за нагальною потребою укладається половина всіх договорів, які проводяться за переговорною процедурою, – 16 211,66 млн грн (23 відс. від усіх укладених договорів через систему Prozorro).
Запровадження у 2016 році електронної системи закупівель Prozorro не стало вирішальним чинником у запобіганні незаконному та неефективному використанню державних фінансових ресурсів. Система, яка є інструментом прозорого та відкритого доступу до закупівель під час проведення замовниками тендерних процедур, об’єктивно не в змозі запобігти незаконному укладенню договорів без застосування законодавства про закупівлю.
Головна причина такого стану справ — корупційні ризики, закладені в чинному законодавстві. В результаті — правопорушення на 326,3 млн грн.
ProZorro не є власністю держави. Згідно зі звітом Рахункової палати на сьогодні фактична передача електронної системи у власність держави в особі Мінекономрозвитку не відбулася. Система передана державному підприємству «Прозорро», яке не є повноважним представником держави, оскільки не належить до жодної гілки влади. Таким чином, платежі за участь в державних тендерах проходять повз держскарбницю. За даними Рахункової палати, за п’ять місяців 2016 року держбюджет недоотримав від діяльності Prozorro 16,3 млн грн.
Безумовно, перехід до публічних електронних торгів через систему ProZorro прибрав деякі застарілі способи розпилу бюджету. Однак розрекламований заслін проти корупції іноді дає збої. Творці системи ProZorro заявляють, що вони зробили все прозорим, а знайти спосіб, як використовувати цю прозорість в боротьбі з корупцією — вже не їх обов’язок.
З огляду на вищеописане не дивує той факт, що одна маловідома ІТ-компанія перемогла в 2016 році в 212 держтендерах на загальну суму 257 млн. грн.
Згідно з даними OpenDataBot, в 2016 році компанії з чорного списку АМКУ виграли на торгах ProZorro понад 460 млн грн. Найбільш активно такі договори укладалися з жовтня по грудень минулого року.
Система ProZorro дійсно в деяких питаннях спросила можливості бізнесу приймати участь в тендерах. Але як і будь-яка витончена схема з економтеорії має свої недоліки, які не усунути без внесення змін до законодавства. В результаті замість прихованої корупції ми отримали прозору.
Читайте також:
Prozorro: хто хоче стати мільйонером?
Січень у ProZorro: найбільша економія та найбільші закупки
Фото: Новое время — Александр Стародубцев via Facebook