До війни росіяни завжди сприймали нас, українців, з однією і тією ж гидливою поблажливою усмішкою, пише для 24tv.ua.
«Молодші брати» представлялися їм не інакше, як за столом з великим пузом, з цибулею, салом і пляшкою каламутної горілки, яка була заткнута качаном кукурудзи, або ж в солом’яному капелюсі в полі під палючим сонцем з серпом і волами.
Українці асоціювалися в них виключно з жадібним, хитрим, неосвіченим і підлим селянством. І ніколи в житті росіяни не називали українців інакше, як «хохли».
З приходом Майдану, анексії частини українських територій, з початком та розвиком війни на сході України, гидливість росіян по відношенню до українців у їх свідомості почала поступово змінюватися презирством, яке трохи межувало з певним острахом, побоюванням і ненавистю. Українці, які в свідомості «старшого брата» ще буквально вчора не могли розігнутися та побачити щось далі свого городу, раптом виявилися здатні на якісь реально небезпечні, незвичні їм радикальні вчинки і дії.
Сіпаючись від свого ж федерального телевізора, від залякувань своєї ж пропагандою, росіяни сформували для себе новий, зовсім інший образ українця: шкідливого, гидкого, здатного на всілякі дрібні капості. В їх розумінні кожен українець робить все можливе для того, щоб хоч будь-як і хоч якось насолити ще вчорашньому «братньому народу» і «старшому брату». При цьому українці стали нацією дуже жорстокою, злою і кровожерною, здатною на якісь збочені звірства. Але все ж, як і раніше слабкою, жалюгідною та нікчемною.
Тепер так званих «укропов» і «бандеровцов», на відміну від попередніх «хохлів», стало прийнятим ненавидіти, але в той же час зневажати ще більше.
В ідеалі ж росіяни повинні ненавидіти українців і боятися. Всією своєю душею ненавидіти. І ще раз боятися.
Малювати українців на своїх карикатурах мінімум як дикунів, що розпинають на стовпах уздовж дороги і заживо знімають шкіру з усіх, хто пішов проти них війною. А максимум як самого диявола, що повстає з пекла, від одного непрямого згадування якого у росіян по спині повинен пробігати холод.
Щоб кожен росіянин побільше обурювавсяя і безупинно поливав українців помиями у всіх соціальних мережах, але при цьому майже ніхто з них не насмілювався їхати воювати з українцями. Щоб їх страх переважив їх ненависть.
Майже кожен з нас хоча б один раз в житті читав, або хоча б намагався відмучити «Війну і мир», де вже на першій сторінці випещена та породиста російська аристократія всерйоз називає Наполеона Антихристом, породженням пекла.
Саме при такому і тільки при такому сприйнятті ворога росіяни починають якось зважати на нього і ставитися серйозно.
Тільки страх і нічого іншого. І тільки на цьому почутті вони можуть вести якісь справжні переговори.