Міністерство освіти і науки розробило три моделі використання мов нацменшин у освітньому процесі, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.
Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу МОН .
За словами МОН, у законі про загальну середню освіту пропишуть всі три моделі навчання у школах з мовами нацменшин для врахування освітніх потреб дітей різних національних громад.
Перша модель передбачає викладання мовою меншини всіх предметів з 1 до 11 (12) класу поряд з українською мовою для вразливих мов. Це мови нацменшин, які не мають власної держави для розвитку термінології, а також тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, для кримських татар.
Друга модель розрахована на викладання для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати два варіанти.
Меншини, мова яких належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі (наприклад, поляки, словаки, болгари), зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5 класу будуть поступово запроваджуватися предмети українською мовою викладання. Їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи.
Представники неслов’янської мовної групи, які переважно проживають у середовищі рідної мови (румуни та угорці) матимуть більше часу на перехід на вивчення предметів українською, відсоток таких дисциплін буде меншим.
У МОН пояснили, що їм значно складніше вивчати українську мову, тому необхідно більше навчального часу, щоб досягти належного мовного рівня для вивчення інших предметів державною мовою.
Третя модель стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Ці учні переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5 класу. При цьому у школі продовжать викладати російську мову як предмет.