Соціолог: Українці довіряють армії, недовіряють – Верховній Раді, уряду та президенту

Якщо б невдовзі в Україні відбулися б вибори до парламенту, то партіям, які туди пройшли, важко було б утворити коаліцію. Все через недовіру українців до державних інституцій та розчарування проведеними реформами, передає 24tv.ua.

Про це розповіла соціолог та директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна в інтерв’ю «Українській правді«.

«Українці абсолютно незадоволені владою. Це видно по рейтингах політичних сил, які при владі, і виборчих рейтингах президента. Ці рейтинги становлять близько 10-11%. Нещодавно ми попросили людей назвати, які реформи є успішними. Максимум набрала пенсійна реформа – 9%. Водночас 77% опитаних не назвали жодної успішної реформи. Очевидно, люди незадоволені. Понад 40% вважають, що взагалі нічого не зроблено і ще плюс 30% вважають, що зроблено приблизно 10% від того, що потрібно. Невдоволення дуже високе», – розповіла Ірина Бекешкіна.

При цьому, за її словами, українці не готові виходити на акції протесту. Зараз таких лише 20%. Це один із найнижчих показників за весь час наших соціологічних вимірювань, які почалися з 2000 року.

Через розчарування у проведенні реформ, українці перестали довіряти державним інституціям, окрім армії.

Серед державних інституцій однозначно лідером довіри є армія. Більшої довіри до жодної з державних інституцій немає. Серед недержавних найбільше довіряють волонтерам. Далі – церква, громадські організації. Засоби масової інформації мають довіру приблизно на 2% більше від показників недовіри. Найбільше не довіряють тим, хто повинен боротися з корупцією – прокуратура, суди, поліція, за винятком патрульних. Серед лідерів недовіри – Верховна Рада. А з нею – уряд та президент,
– зазначила соціолог.

Ще одна проблема в політичній ситуації – за кого українці готові проголосувати на майбутній парламентських виборах.

Якщо орієнтуватися на тих, за кого вже готові проголосувати, то в майбутній Верховній Раді буде складно зробити коаліцію. Кілька політичних сил набрали приблизно рівну кількість голосів. Лідером є «Батьківщина», але далі з невеликим розривом в межах статистичної похибки, йде «Блок Петра Порошенка», за ними – «Опозиційний блок», «Громадянська позиція», «За життя!», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Самопоміч» – це вже 7 прохідних. І ще може бути «Свобода», але вона на межі,
– розповіла Ірина Бекешкіна.

Відтак, за її словами, депутатам важко буде утворити коаліції, коли до парламенту пройде 7 політичних партій з приблизно однаковими результатами.

Однак вона зауважила, що ці дані попередні, адже політичні перегони в країні ще не стартували, і партії не розпочали роботу з виборцями. Та й історія українського парламентаризму засвідчує те, що необов’язково партії, які до цього були у парламенті, знову туди пройдуть.

«Наші партії – це обов’язково певний популярний лідер. Плюс – фінансово-економічна група, яка підтримує певних політиків. Тому природно, що, не отримавши успіх на виборах, вони дуже часто зникають. Ось вам небувалий випадок: з парламентських виборів 2012 року в нинішню Верховну Раду 2014 року потрапила тільки одна політична сила, яка там перебувала. І то в 2012 році в неї було 20% підтримки, а вже за два роки – 5%. Тож партії в Україні – це тимчасові утворення», – підсумувала соціолог.

 Рівень довіри українців, соціолог

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *