Оксана Поліщук, Київ, для Укрінформ
На носі сміттєва «революція», але українці практично нічого про неї не знають. Висновок: революції не буде
Скандал з шоуменом Володимиром Зеленським, який заступився перед СБУ за російський серіал «Свати», та свіжі «президентські» рейтинги, де у трійці лідерів засвітився фронтмен гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, затьмарили більш приземлені, але надзвичайно важливі для країни життєві речі.
З 1 січня 2018 року українці мають зробити рішучий крок у своєму саморозвитку – взяти за звичку сортувати сміття. Оскільки саме з цього дня набуває чинності норма Закону «Про відходи», яка забороняє муніципалітетам захоронення неперероблених/необроблених побутових відходів, а відповідно зобов’язує міста та села забезпечити сортування сміття за видами матеріалів з тим, щоб упорядкувати його переробку та утилізацію.
Однак вже сьогодні зрозуміло, що Україна поки не готова ні ментально, ні організаційно, а головне — інформаційно до такого кроку.
Підписалися на «єврочистоту», то прибирайте, як усі нормальні люди
Виконуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася протягом найближчих 5-6 років упорядкувати одну із життєво важливих сфер – поводження з усіма видами відходів згідно європейських принципів. В Європі більшість країн, як відомо, це питання давно і успішно вирішили, а ми – продовжуємо нарощувати навколо великих міст смертельно небезпечні ПТВ – полігони твердих відходів. Україна лише на шляху до побудови ефективної циклічної економіки.
На території Європейського Союзу сьогодні діють такі вимоги: досягнення показника 65% утилізації від загальної кількості відходів і 10% допустимого захоронення відходів. Надалі до 2030 року пропонується підвищити показник утилізації від загальної кількості відходів до 70%, показник утилізації пакувальних відходів до 80%, та обмежити захоронення відходів 5-ма відсотками.
На виконання відповідних Директив ЄС Кабмін нещодавно погодив «Національну стратегію поводження із відходами», в якій детально описано проблему поводження зі сміттям та заходи для її вирішення. Стратегією передбачено до 2030 року в Україні зниження рівня захоронення побутових відходів з 95% до 30% та мінімізація загальних обсягів відходів, які підлягають захороненню, з 50% до 35. У 5 тисячах населених пунктів має бути впроваджено роздільне збирання сміття та відкрито 250 центрів зі збирання відходів споживання. (Відчуйте різницю між європейськими та українськими параметрами стратегій — 95/65 та 35/5!).
Нащо нам стратегія, коли немає баків
Задля реалізації планів доведеться згодом оновити всю законодавчу базу, що регулює сьогодні «сміттєве» питання в Україні (у парламенті нині знаходяться близько 30 законопроектів, які регулюють поводження з різними видами відходів). Але наразі проблема в тому, щоби змусити запрацювати хоча б існуючі норми.
Зокрема, з 1 січня 2018 року Україна має сортувати все сміття ще на етапі збору. Це випливає зі статті 32 Закону України “Про відходи”, до якої ще у 2012 році був доданий відповідний пункт. Дослівно він звучить так: «Забороняється з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів».
Тобто, з нового року усе українське сміття його власники та населення мають спершу сортувати. Далі його мають ділити на те, яке готове для повторного використання, потім на безпечне і небезпечне для захоронення. Безпечне вивозитимуть на полігони, небезпечне — знешкоджуватимуть. Сміття, готове для повторного використання, перероблятимуть на сировину.
Але поки мова йде про зміну «сміттєвої» ментальності громадян, пишуться та приймаються державні стратегії, сміттєві баки в Україні повняться мотлохом, що сортується переважно безхатченками.
У звіті Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства “Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016 рік” зазначено, що торік лише у 575 населених пунктах (з майже 30 тисяч!) впроваджували роздільний збір сміття. Минулого року лише 5,8% усього сміття у нашій країні було утилізовано: 2,7% – спалили, а 3,1% – відправили на переробку.
За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мінрегіонбуду Людмили Полтораченко, уся відповідальність за налаштування системи сортування, транспортування та утилізації сміття лежить виключно на місцевих органах влади. А оскільки грошей у них, як завше, не вистачає (може хоч реформа децентралізації подіє), то маємо лише вибіркові успішні проекти.
Неготовність номер 1/2018
«Жодне місто в Україні зараз не готове сортувати сміття», — заявив нещодавно міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня». — Хоча б тому, що немає контейнерів для такого сортування. Наприклад, тільки в Одесі їх потрібно близько 50 тисяч штук».
За словами міністра, нова модель поводження з твердими побутовими відходами неминуче передбачатиме збільшення зборів за утилізацію сміття. (сьогодні середній тариф на поводження з побутовими відходами для населення становить понад 54 грн./м3 – Авт.)
«Для того щоб сортування сміття стало доступним кожному українцеві, треба, по-перше, купити дуже багато контейнерів, на що в бюджеті немає коштів. По-друге, налагодити вивезення та досортування вторсировини. Але тариф робить цей процес збитковим. До того ж досортування відбувається вручну, а одну тільки пластикову пляшку необхідно розділити на сім позицій (прозора, блакитна, коричнева і ін.). Цей процес дуже витратний – сортування 1 тонни різної пластикової вторсировини 1 тис. грн, не кажучи вже про витрати на транспортування. Саме тому природним чином сортування у нас не відбудеться – бізнесу, який би це організував, нецікаво», — пояснила Євгенія Аратовська, засновник проекту «Україна без сміття».
Коментуючи можливість запровадження моделі роздільного збору побутових відходів у 2018 році, Остап Семерак зазначив, що в парламенті зараєстрований законопроект, який передбачає можливість перенесення на один рік терміну заборони захоронення відходів в Україні. «Ми не підтримуємо такого перенесення», — сказав він та висловив сподівання, що профільне міністерство (Мінрегіонбуд) активізує свою роботу у цьому напрямку. Оскільки до тих пір, поки чинний Закон «Про відходи» не має переліку та послідовності операцій із сміттям, пункт про необхідність сортування залишається суто декларативним.
Читайте також:
2 thoughts on “1 січня Україна не вибереться зі сміття”