Уряд планує зобов’язати всіх українців декларувати доходи та штрафувати за неповну податкову декларацію

Уряд розробляє законопроект, який зобов’яже все населення України декларувати доходи, пише 24tv.ua.

Кабінет міністрів України ініціюватиме розгляд та ухвалення законопроекту, який зробить декларування отриманих прибутків обов’язковим для кожного громадянина нашої держави. Про це йдеться у статті Наталії Лебідь для сайту «24».

А для уникнення саботажу буде створено автоматизовану систему моніторингу витрат. Якщо ця «розумна машина» помітить, що ви витрачаєте більше, аніж заробляєте, неприємної розмови у податківців не уникнути. Тож краще не махлювати.

Власне, будь-яке нове – це добре забуте старе. Впровадити загальне декларування доходів намагалися ще наприкінці 1990-х, а в передостанній раз про нього згадували у 2014-му. Тоді йшлося про те, що кожен громадянин зобов’язаний заповнити податкову декларацію до листопада 2015-го. Якщо фізична особа не задекларує доходи, то податкова автоматично вважатиме, що вартість активів платника податків становить 200 тис. грн, роз’яснювали ініціатори таких змін.

Що натомість пропонується у 2017 році? А у 2017 році нардепи готують законопроект, норми якого – поки що на стадії обговорення. Дискусійним є момент відносно того, з якої суми має стартувати загальне оподаткування. Одні пропонують зробити «порогом» 500 тисяч гривень, які власник відобразить у «нульовій» декларації, інші – мільйон або два. Окрема тема для суперечок: що саме має входити в умовні 500 тисяч? Пропонується включити в цю суму вартість житла, а також – особисті заощадження та зарплату, отриману протягом року.

Як не складно прорахувати, в останньому випадку подача податкових декларацій стане актуальною подією для переважної більшості громадян. Адже, де б вони не мешкали, нерухомість дешевша за 500 тисяч гривень (18,5 тисяч доларів) існує навряд чи. З мільйоном ситуація може дещо вирізнятися, але не набагато. Дехто з експертів пропонує вивести з категорії декларантів всіх пенсіонерів та осіб, котрі мають одне джерело доходів. Хоча все це – на етапі попередніх консультацій.

Як говорить член парламентського комітету з питань податкової політики Микола Фролов, «необхідно встановити мінімум, після якого громадянин України зобов’язаний брати участь в декларуванні. А якщо українець має невисокі доходи і у нього небагато нерухомості, він не зобов’язаний заповнювати декларацію. Потрібно провести широку дискусію про те, з якого порога починати декларування». Це й справді один з ключових моментів, який багато що прояснить у намірах влади, йдеться у статті.

«А тим часом контроль за витратами українців здійснюватиметься передусім через банки. Для цього вже створено передумови, адже ще минулого року президент Петро Порошенко підписав закон про часткове розкриття банківської таємниці, а відтак Мінфін отримав доступ до інформації про депозити і банківські перекази фізичних осіб. Тепер чиновники можуть відстежити велику покупку, зроблену за допомогою банківської карти, або ж поповнення депозитного рахунку. Крім того, інформація з реєстрів дозволяє відстежувати купівлю нерухомості та автомобілів.

Щодо того, яка сума, знята з рахунку для оплати товару чи послуги, має привертати увагу податківців, також тривають дискусії. Хтось пропонує стартувати зі 150 тисяч гривень, а хтось – з 50. Якщо під час перевірки громадянин зможе пояснити походження таких грошей – проблем не буде. Якщо ні – йому доведеться сплатити:

1) штраф у розмірі 10% від витраченої суми;
2) податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%;
3) військовий збір у розмірі 1,5%», – додає авторка.

«У цьому контексті не зрозуміло, чи не підпадають під фінансові репресії особи, які проводили збір коштів (для себе чи для рідних) на ті чи інші медичні маніпуляції. Подібна ситуація в українському суспільстві є досить розповсюдженою, тому питання актуальне. Та й взагалі – різного роду благодійництво, з чим би воно не було пов’язане – поки що ніяк не вписано у наміри уряду впровадити обов’язкове декларування», – йдеться у матеріалі.

Хоча закон про загальне декларування доходів іще не виписано (і, тим більше, не ухвалено Верховною Радою), слід замислитися над тим, які наслідки матиме його прийняття.

По-перше, в разі позитивного голосування за цей закон можуть виникнути проблеми з системою контролю. Податковій службі доведеться обробляти великий масив інформації, проте невідомо, де і як зберігатиметься вся ця інформація, і чи не потрапить вона до рук зловмисників.

По-друге, розширення функцій фіскальних органів може простимулювати їхню безкарність, як це було, приміром, за часів президентства Леоніда Кучми, коли силові дії податкової поліції (сумновідомі «маски-шоу») широко використовувалися для боротьби з політичними опонентами. Все це лишило по собі погану пам’ять у суспільстві і зараз навряд чи зміцнить симпатії українців до влади.

По-третє, позитивне сприйняття декларацій могли б забезпечити три передумови: лібералізація норм Податкового кодексу (зниження ставок податку, спрощення адміністрування тощо); сувора звітність та реальний громадський контроль за витрачанням бюджетних коштів; логічне завершення епопеї з е-декларуванням державних службовців (хотілося б врешті-решт почути, чим завершилися перевірки задекларованих доходів та як покарано тих, хто надав про себе недостовірні відомості).

Однак про втілення подібної тактики поки що не йдеться. Тому добровільне та чесне оприлюднення громадянами доходів не вмотивоване взагалі нічим, а відтак відсутнє й розуміння цілей та завдань загального декларування.

До того ж, на тлі нинішнього рівня корупції у найвищих ешелонах влади настирна вимога держави «засвітити» майно та гроші виглядає щонайменше непристойно.

 

 

 

Читайте також:

Уряд забажав обкласти податками не тільки доходи, але й витрати українців

 доходи населення, загальне декларування

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *