Проти Департаменту освіти у Хмельницькому планують подати 3 судових позови

Як повідомляє Олександр Кривий у дописі на своїй сторінці у мережі Facebook, ГО “Батьківська ініціатива міста Хмельницького” подала позов до Адміністративного суду щодо скасування розпорядження Хмельницького міського голови Олександра Симчишина за  N662-к від 28.12.2016 щодо призначення Романа Миколаїва директором Департаменту освіти та науки виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Суддею на даному судовому процесі виступатиме Тетяна Володимирівна Козак.

 

Як зазначає дописувач, наступний позов буде щодо незаконності договорів на надання додаткових платних послуг по групах продовженого дня. З цього питання досить влучно та змістовно висловив бачення бітьків міста Андрій Петров на сторінці ГО Нагляд:

«ГО «НАГЛЯД» деталізує:
Давайте все-таки окремо поговоримо про групи продовженого дня, бо влада проявила себе вже в такій красі, що неможливо не прокоментувати!
Відмінивши безкоштовні групи та збільшивши в 2-3 рази плату за них, порушила п.3 Положення про групу продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого Постановою КМУ від 5.10.2009 року №1121, який передбачає здійснення функціонування груп за кошти відповідного бюджету, отже, орган місцевого самоврядування зобов’язаний це забезпечити.
При цьому знущанням над батьками школярів виглядає озвучена причина такого рішення: відсутність грошей в бюджеті міста. Виглядає так, що в бюджеті є гроші на все, окрім дітей. Ви знаєте, до прикладу, що з бюджету міста в цьому році більше ніж на 3 млн. грн. надається фінансова підтримка державним органам, які згідно до Закону України «Про Державний бюджет», фінансуються з державного бюджету? Є в бюджеті 13 млн. грн. на матеріальну допомогу. Є астрономічні суми на «ремонти» доріг – 106 млн. грн. А на групи продовженого дня — немає! При чому голова називає можливість фінансування груп з бюджету «нанесенням збитків бюджету». Зробити дорогу, яка через тиждень розвалюється – це прибуток бюджету і ефективне витрачання бюджетних коштів, а забезпечення роботи безкоштовних груп продовженого дня на виконання закону – це нанесення збитків! То може, ну його на фіг навчання цих міських дітей (привеземо спеціалістів з навколишніх сіл)! Набагато простіше і «ефективніше» «закатати» кошти в асфальт.
Тут починається найцікавіше: влада надумала, як зробити «ефективним» і механізм функціонування в місті груп продовженого дня. Для початку групи продовженого дня перейменовують в додаткові платні послуги. Хоча в Постанові, яка затверджує виключний перелік платних послуг в освіті, такого виду платної послуги немає. Далі: вираховує вартість утримання однієї групи в 9275 грн. на місяць. Хоча Міністерство освіти вирахувало іншу вартість – 5084 грн. Мабуть, хмельницька освіта вже сягає європейського рівня, отже є найдорожчою в Україні (при цьому начальник департаменту освіти Миколаїв розповідає, що в ГПД працюють вчителі найнижчого тарифного розряду і, відповідно, ставки). Спеціально натаскані директори шкіл вперто називають групи продовженого дня додатковими платними послугами, і сміливо озвучують вартість перебування в них дітей для батьків на рівні 270 – 450 грн. з дитини. А якщо до цього додати вартість харчування, яке вже є платним на законних підставах – 280 грн., то можна порахувати, яким навантаженням для сім’ї навіть з двома дітьми є таке утримання: від 1100 грн. до 1460 грн. в місяць!
Не до кінця зрозумілими є: ні обрахована владою, а навіяна музикою директору департаменту освіти, вартість для бюджету однієї групи в місяць, ні ціна утримання однієї дитини для батьків, тим більше, така різниця у запропонованому розмірі плати по різних школах. Ми обов’язково зробимо запит з цього приводу на владу.
А поки що риторичне питання (бо навряд чи хтось скаже правду, навіть якщо запитати): якщо управління освіти стягує з батьків плату з розрахунку 9275 грн., а не 5084 грн, як рахує Міносвіти, то різниця (переплата), стягнута за весь рік по 70 групах продовженого дня становитиме приблизно 3,5 млн.грн. (!!) То в парі з незаконними поборами з батьків (які вже знову відновлено, бо бачите, «так сі стало»), ці вражаючі суми точно виглядають прибутком для бюджету, головне не забути спитати, куди їх використали (і куди зникли ті розпіарені по 100 бюджетних грн. на кожну дитину, які мали компенсувати добровільно-примусові батьківські внески).
В інтерв’ю Миколаїв каже, що бюджет жодного міста не витримає навантаження у вигляді фінансування ГПД. При цьому ГО «Батьківська ініціатива міста Хмельницький» з’ясувало, що не тільки інші міста України, але й районні центри Хмельницької області фінансують із своїх бюджетів групи продовженого дня. І лише «найбідніший» Хмельницький, з 180 мільйонами грн. на депозиті в банку, не може собі дозволити витратити на соціальну гарантію для дітей 2-3 млн.грн. (якщо рахувати як всі це роблять, а не за окремою хмельницькою схемою). Але зверніть увагу, міський голова з директором департаменту освіти не знають як порахувати потребу в коштах на ГПД. Радимо їм попросити допомоги у спеціалістів, якщо своїх досі немає (аудит роботи комунальних підприємств вже роблять залучені за кошти бюджету фірми). Натомість, пропонуємо хмельницькій міській владі провести черговий пафосний форум з навчання інших міст України побудові аферистичних схем і вміння надання їм бла-бла-бла обгрунтування! »

Щодо третього позову, то він буде щодо незаконності створення департамент освіти і проведених у зв’язку із цим «звільнень» і «реорганізацій».

«Як тільки буде подано наступні судові позови чи буде якась нова інформація по даті чи датах судових засідань ми проінформуємо окремо.» — завершує свій допис Олександр Кривий.

 

 

Читайте також:

Роман Миколаїв: про батьківські внески, другу зміну та профтех.освіту