Пам’яті невинно убієнних у роки Голодомору 1932-1933 роки присвятили конференцію

У середу, 15 листопада, у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулось пленарне засідання П’ятої міжнародної науково-практичної конференції «Духовно-історичні засади розвитку української нації». 

Організаторами конференції є кафедра теорії та методик суспільно-гуманітарних дисциплін Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кафедра історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Центр історико-енциклопедичних досліджень Інституту історії України НАН України, Хайдельберський університет (Німеччина) та Всеукраїнська громадська організація «Міжнародний шкільний проект».

У режимі web–конференції учасників пленарного засідання вітали ректор ХОІППО, доктор педагогічних наук, професор Віктор Берека, заступник керівника виконавчого апарату Хмельницької обласної ради Тетяна Зеленко, заступник директора Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Тетяна Дупляк .

“Розбудова української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства неможливі без розвитку української духовності. Тому визначення у цьому сенсі пріоритету щодо виховання високодуховних, морально стійких громадян, які мають історичну пам’ять, а також духовна та політична консолідація української нації є надзвичайно значимими. Наша держава переживає непростий період, іде війна на сході країни. І саме тепер усім нам необхідно згуртуватись і зрозуміти, що немає більш важливого завдання, аніж захищати цілісність держави і власним прикладом виховувати патріотів землі української, – наголосила у своєму вітальному слові Тетяна Зеленко. – Сьогодні освітяни Хмельниччини та учасники конференції з інших регіонів нашої держави та з-за її меж будуть обговорювати найгостріші проблеми, обмінюватись здобутками та шукати найоптимальніші шляхи вирішення завдань національно-патріотичного виховання та насамперед, зміцнення його духовних підвалин в умовах сучасної України. Я щиро бажаю Вам успіхів у цьому та висловлюю сподівання, що теоретичні матеріали та досвід роботи педагогічних колективів навчальних закладів та окремих педагогів буде творчо використаний і сприятиме збереженню суспільної єдності, сталості соціального та економічного розвитку країни, зміцненню її обороноздатності та безпеки”.

Впродовж двох днів учасники конференції обговрювали такі теми:

• Національна ідентичність особистості: теоретико-методологічні основи її формування.
• Теоретико-методологічні засади національно-патріотичного виховання в сучасному педагогічному процесі.
• Мовно-культурологічний аспект національно-патріотичного виховання та збереження національної ідентичності особистості.
• Історична пам’ять українського народу як умова і засіб національно-патріотичного виховання.
• Стратегія національно-патріотичного виховання підростаючого покоління в контексті реалізації Концепції «Нова українська школа».
• 500 років Реформації: європейський досвід і культурно-духовний розвиток української нації.
• Використання інноваційного потенціалу, програмно-проектних технологій у процесі національно-патріотичного виховання (з досвіду роботи).

На наступний день, 16 листопада, у рамках конференції — закладання «каменів спотикання»:

1. «У роки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні від голоду померло від 5 до 7 млн. осіб»,
2. «У 1941-1942 рр. на Хмельниччині відбулися масові убивства євреїв»,
3. «27 жовтня – 4 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох (Росія) розстріляно 290 в’язнів – діячів українського відродження»,
4. «21 жовтня 1947 р. із Західної України було депортовано 26682 родини (76192 особи)».

П’ята міжнародна науково-практична конференція «Духовно-історичні засади розвитку української нації» приурочена світлій пам’яті невинно убієнних у роки Голодомору 1932-1933 рр.

 

 

 

 

 

 

З використанням матеріалу: Хмельницька ОР