Український споживчий кошик: сум та сором

Як повідомляє Znaj.ua, український споживчий кошик виявився на 20% легшим за російський і на 15% за білоруський, помітили в Асоціації постачальників торговельних мереж.

Там порівняли вагу продуктів, внесених законодавством, до споживчого кошика. За їхньою вартістю формується рівень мінімальних зарплат, пенсій і соцвиплат. Російський споживчий кошик важить 808 кг, білоруський — 772 кг, український — 652 кг.

За спостереженнями спеціалістів, у білоруському споживчому кошику 270 курячих яєць, в українському — 220, в російському — 210. Також в Україні передбачено більше молокопродуктів для споживання, сухофруктів і кондитерських виробів.

«Це не дивно, що в сусідніх країнах важчий споживчий кошик. В них у кращому стані економіка і держбюджет поки може витримувати більше навантаження, ніж наш. У цих країнах не було такої стрімкої девальвації національної валюти й оплата праці не впала так низько. Не таємниця, що не споживчі кошики впливають на рівень мінімального доходу громадян пострадянського простору, а мінімальна зарплата на цей кошик. Вирішили депутати, що соцвиплата має бути певного розміру — викидають зі споживчого кошику другорядні речі та зменшують обсяги купівлі основних. Наприклад, у новому споживчому кошику для українців не передбачений махровий рушник. А чоловіки, відповідно до нього, мають стригтися раз на три місяці», — говорить спеціаліст із особистих фінансів Володимир Оксамитний.

Є й інші особливості вітчизняного споживчого кошика. Наприклад, 1 жіноча сукня на 4 роки, 1 чоловічі джинси на 3 роки, 6 чоловічих сорочок на 4 роки.

Варто або повністю відмовитися від поняття споживчий кошик, або зробити його за іншим підходом, аби він справді впливав на рівень доходу громадян, який забезпечує держава.

«І, звісно, він має бути у рази більшим ніж у росіян і білорусів. У силу історичних і географічних обставин наше суспільство має більше потреб, ніж російське. У нас в країні менш різкий перепад між бідними й багатими і менша площі, ніж в Росії. Відповідно, народ активніший. Більша частина у відсотковому співвідношенні їздила за кордон. І планує це робити ще — як на відпочинок, так і по роботі. У нас значно більші відстані між містами, ніж у Білорусі, більший рівень автомобілізації й значно гірші дороги. Відповідно це вимагає більше закладених коштів на транспорт. У нас найвищі, порівняно із цими двома країнами, ціни на комунальні послуги й на пальне», — пояснює фахівець.

Він вважає, що стратегічним завданням на наступні кілька років для влади є створення повноцінного споживчого кошика із квитками в кіно, пальним для авто, абонементами в спортзал і його забезпечення.

«За моїми підрахунками, це має становити 12 тисяч гривень. Якщо б це вдалося зробити без великої інфляції, то нашому президенту не треба було б щомісяця безуспішно звітувати про черговий провал із безвізовим режимом. ЄС самі б проявили ініціативу, бо Україна б перестала бути нацією бідних. Перемогти російських окупантів на Донбасі також було б простіше, як і відвоювати Крим. Адже ми б повертали свої землі не лише у історичну батьківщину, а, в першу чергу, в забезпечену країну. Однак досягнути такого рівня доходів українцям зараз непросто. Особливо, коли національні інтереси нагадують сумнівні компроміси між різними політичними і бізнесовими групами», — говорить Володимир.

Нагадаємо, цього року споживчий кошик суттєво оновили і доповнили порівняно із попередніми роками. Однак він все одно складений за радянським зразком і неспівмірний із такими ж показниками найбідніших країн ЄС.