Дії парламентських сил вказують на підготовку до виборів, що наближаються, зазначає Апостроф.
Про це в коментарі «Апострофу» розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
У Раді різко зросла кількість законодавчих ініціатив, які покликані залучити додатковий електорат або максимально активізувати вже наявний. Тут можна згадати і нещодавно прийняті мовні квоти для телебачення, згідно з якими тепер не менше 75% контенту на загальнонаціональних каналах і не менше 50% на регіональних має бути українською мовою. Також це заборона російських сайтів, у тому числі соціальних мереж, ініціювання санкцій проти екс-президента Віктора Януковича та його оточення.
«Вони намагаються таким чином все-таки потягнути на себе електорат, а це говорить про те, що дострокові вибори можливі, і ця можливість все ближче і ближче. Такі кроки свідчать про те, що всі партії потихеньку готуються до цього, намагаються знайти різні ніші», — сказав Петренко.
Ще однією ознакою наближення виборів експерт називає наростання протиріч між провладними партіями БПП і НФ, що в підсумку може призвести до розвалу коаліції. Якщо раніше всі провладні партії — «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (БПП) і «Народний фронт» (НФ) — категорично відкидали ідею дострокових виборів, всіляко намагалися зацементувати ситуацію і знайти якийсь консенсус, то зараз із кожним днем суперечності загострюються.
Крім того, останні соціологічні дослідження показують, що в суспільстві існує запит на вибори в Раду. Так, згідно з дослідженням, що провела у травні соціологічна група «Рейтинг», половина українців (50%) підтримує ідею розпуску Верховної Ради і призначення дострокових виборів. Також соціологи визначили партії, які пройшли б у парламент. За опитуванням, проведеним Центром Разумкова, якби вибори відбулися найближчим часом, то найбільшу підтримку отримали би ВО «Батьківщина» — 11,2% та «Блок Петра Порошенка» — 9,8%, а рівень підтримки «Народного фронту» опустився до 1,3%.
Є низка рішень, вважає аналітик, після яких можна говорити про те, чи будуть дострокові вибори, — це кадровий пакет, який завис. Три міністерства без керівників — Міністерство інформаційної політики (Юрій Стець подав у відставку), Міністерство аграрної політики та продовольства (Тарас Кутовий подав у відставку), Міністерство охорони здоров’я (Уляна Супрун з серпня 2016 року — в.о. міністра охорони здоров’я). У Раді не вистачило голосів, що обрати членів Рахункової палати. Оголошено повторний конкурс. Голова Рахункової палати Роман Магута відсторонений від посади через підозри у махінаціях з нерухомістю. У найближчі дні в парламенті мають обрати нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який замінить на цій посаді Валерію Лутковську. П’ятирічний термін повноважень Лутковської сплив у квітні 2017 року.
«Якщо до кінця цієї сесії це не буде вирішено, а БПП і НФ не зможуть домовитися, то, швидше за все, влітку буде тривати активна робота — підготовка до того, щоб восени вийти на перевибори», — резюмує Петренко.