6 січня виповнюється 120 років від дня народження Володимира Сосюри (1898-1965), українського поета. Про це повідомляє Портал «Будь у курсі» з посиланням на Укрінформ.
Як зазначає у книзі «Розстріляне відродження» Юрій Лавріненко, «Ніхто з поетів – «двадцятидесятників» не міг і мріяти про таку міру популярності серед населення УРСР, ба навіть і сусідньої Білорусі, особливо ж серед студентської молоді, як Володимир Сосюра – цей стрункий чорнобривий красень із Донбасу із теплими карими очима, що світили радістю і зажурою…»
Великий вплив на Сосюру мали Блакитний і Хвильовий, яким він присвятив не одну свою поезію; він почергово належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ.
Під час сталінського терору поет був багато разів «битий» партійною критикою, чимало його творів залишилося в архівах цензорів, так ніколи і не побачивши світу. Жорстокі реалії 30-х років – Голодомор, тотальні репресії, самогубство Хвильового і Скрипника, постійне чекання арешту й розстрілу довели були Сосюру до повного нервового виснаження. Після того, як він з балкону житлового будинку письменників у Харкові на всю вулицю читав свої варіації до лермонтівського «Демона» – «Я чорний демон – дух вигнання…» – його забрали до психіатричної лікарні. Можливо, цим він уникнув фізичного знищення…
Після важких років внутрішньої «перебудови», яка була рівнозначна поетичному самогубству, Володимир Сосюра став для режиму «своїм». Навіть отримав Сталінську премію у 1948.