Дефолт і «кінець світу»: що треба знати, щоб не панікувати

Автор: Яніна Ткачук

Україна досить міцно засіла на мілину міжнародних кредитних зобов’язань. Переговорні «каруселі» з Міжнародним валютним фондом вже третій рік загрожують нашій державі дефолтом. Звучить це приблизно як «кінець світу». А що по факту він означає — досліджували журналісти 24 Каналу.

Що таке дефолт

Дефолт простою мовою – невиконання обов’язків. Це стан у кредитних відносинах, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушує платіжні зобов’язання перед кредитором, нездатний проводити своєчасні виплати за борговими зобов’язаннями або виконувати інші умови договору позики. Дефолт може статися у держави-позичальника, підприємства і навіть у фізичної особи. Але нині цей термін вживають саме як позначення відмови центрального уряду або муніципальної влади від своїх боргів.

Є різниця між поняттями: дефолт – невиконання фінансових обов’язків, неплатоспроможність – неможливість виплачувати зобов’язання, банкрутство – визнана господарським судом фінансова неспроможність.

Виділяють також технічний дефолт – означає певні проблеми у позичальника, невиконання певних зобов’язань, але з можливістю усунути ці проблеми трохи пізніше, та повний дефолт – означає фактичну незмогу виплачувати фінансові зобов’язання.

Що означає дефолт для держави

Нічого хорошого з точки зору економічної та політичної діяльності держави. Дефолт обіцяє:

— світову ізоляцію країни;
— арешт іноземних активів держави;
— неможливість здійснення додаткових запозичень коштів зі світового ринку позикових капіталів;
— накладання квот і обмежень на торгівлю та на інвестування в країну.

Причому наслідки технічного дефолту держава долає 2-3 роки, повного – до 10 років.

Але дефолт не означає, що державу буде ліквідовано чи якось реорганізовано. Навіть топ-менеджмент країни не обов’язково (а в наших умовах – зовсім необов’язково) піде у відставку після дефолту. Всі проблеми будуть вирішуватися силами платників податків. Власне, самих податків, які залишаться основним джерелом фінансування для держави.

Дефолт і люди

Громадяни не відчують миттєвого впливу дефолту на своє життя. Найстрашніше – паніка. Коли люди починають масово запасатися продуктами, скуповувати валюту, нерухомість, тим самим провокуючи тиск і на ціни, і на курс гривні до долара. Тож панікувати навіть у випадку оголошення дефолту – не варто. Як казав персонаж одного мультика – «Ми будемо жити!».

Серед найбільших проблем, які може створити дефолт – неможливість залучення зовнішнього капіталу, в тому числі – приватного. Це небезпечно для бізнесу, не дає можливості розвиватися підприємствам, а отже – може збільшити рівень безробіття.

Також дефолт змусить затягнути пояс на державному бюджеті – цілком можливе скорочення соціальних держпрограм, зменшення пільг. Але пенсії виплачувати не перестануть. Щоправда, для цього зможуть запустити «станок», отже – національна валюта знеціниться. Ну, і про підвищення «мінімалки», звісно, жодної мови.

Дефолт в інших країнах

Україна далеко не перша держава, що опинилася під дамокловим мечем дефолту. У «шкурі» країн, що вже оголосили дефолт, побували: Мексика у 1994 році, Росія у 1997-1998 роках, Уругвай у 2003-му, Греція у 2015-му, а Аргентина оголошувала дефолт цілих 8 разів.

Більше того, дефолт – це не віяння сучасності. Наприклад, король Іспанії Філіп ІІ «відзначився» в історії, у XVI столітті, 4-ма дефолтами.

Вірогідність дефолту для України

Це чергова вірогідність, можна сказати. Як вже згадувалось – міжнародне кредитування від МВФ рятує Україну від дефолту. Але за черговий транш українська влада завжди «бореться», не бажаючи покірно виконувати все, що вимагає міжнародний кредитор. Економісти кажуть – так, якщо МВФ грошей не дасть, дефолт можливий. Але поки що надія є.

 

 

Читайте також:

Дефолт гірший за соціальну напруженість, – експерт про транш від МВФ

 дефолт, знецінення гривні, інфляція, транш МВФ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *