Закон про мову: чому це потрібно та що зміниться

Автор: Інна Жолобович

4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Чому потрібно було ухвалення закону і що зміниться – в матеріалі 24 каналу.

Чому потрібен закон про мову?

До 2012 року єдиним документом, що регулює мовне питання в Україні, була стаття 10 Конституції, в якій статус української мови закріплено як державної.

У липні 2012 року за ініціативи нардепів від фракції Партії регіонів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка було прийнято закон «Про засади державної мовної політики». Закон встановлював, що державною мовою є українська мова, але суттєво розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов у регіоні становила не менше 10% населення. Фактично закон передбачав двомовність і офіційно надавав російській мові статус державної.

Цей закон викликав обурення українців і масові акції протесту.

У 2014 році після Революції гідності парламент проголосував за скасування закону «Ківалова-Колесніченка». Але тодішній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення, пояснивши таку позицію необхідністю підготовки та ухвалення нового закону.

В лютому 2015 року Конституційний суд відкрив провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів щодо відповідності конституційності цього закону.

28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав закон «Про основи державної мовної політики» неконституційним через порушення процедури його ухвалення.

Відтак з’явилася необхідність ухвалити новий закон, який би регулював мовну політику. Особливо в умовах війни з Росією. Як зазначає політичний експерт Михайло Басараб, на тлі війни всі рішення, які приймає держава, повинні відповідати одному критерію – бути допоміжним інструментом для протидії російському агресору.

Закон про державну мову спрямований на утвердження української мови, створення належних умов для її розвитку, а також на обмеження «руского міра» як гібридного інструменту Кремля. Тому що засоби гуманітарного впливу, серед яких рускій язик – найнебезпечніші. Закон повинен слугувати захистом від цього,
– наголосив Басараб.

Що передбачено новим законом?

Новий закон передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. Функціями уповноваженого буде захист української мови як елемента конституційного ладу і захист права громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території країни.

Депутати пропонують ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом, гімном. Порушникам загрожує штраф у розмірі 850 гривень, або арешт до 6 місяців, або ув’язнення на термін до 3 років.

У БПП хотіли зірвати голосування

До парламенту було внесено кілька законопроектів, навколо двох з яких розгорілася серйозна суперечка. Зокрема, фракція БПП наполягала на схваленні свого законопроекту – №5556 «Про мови в Україні». Натомість громадськість та інші фракції вимагали підтримати законопроект №5670-д.

БПП провалила голосування за законопроект №5670-д, але під тиском сесійної зали зрештою була змушена його підтримати. На переконання Михайла Басараба, Порошенко причетний до зриву голосування. Тому що з фракції БПП за законопроект №5670-д не голосували, у тому числі, син Порошенка Олексій, Ірина Фріз і Ніна Южаніна – люди діючого президента, які повністю йому віддані.

Порошенко цілеспрямовано бажав поховати законопроект про українську мову, навколо якого об’єдналася більшість Верховної Ради. Він дав привід для своїх опонентів на майбутніх президентських виборах звинувачувати його у зриві ухвалення закону про державну мову. Це філігранний гол у свої ворота і ганебна історія. Фракцію БПП прилюдно змусили підтримати закон про державну мову,
– підкреслив Михайло Басараб.

Висновки

Як вважають фахівці, закон надважливий. Тому що він регулює застосування державної мови. З одного боку, захищає українську мову, яка століттями зазнавала утисків з боку Росії, і дозволяє тепер розвиватися належним чином. Тому що без мови немає держави. З іншого боку, не утискає мови нацменшин. Документ містить положення, які гарантують використання нацменшинам їхньої мови. Крім того, на думку Михайла Басараба, вочевидь, буде ухвалено окремий закон щодо мов нацменшин.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *