Круглий стіл «Формування ринку землі» на Хмельниччині: реальність та міфи, які варто розвіяти

Напевно на сьогодні перед українцями стоїть два надзвичайно складних, дискусійних та найбільш неоднозначних питання — це земельна та пенсійні реформи. Обидві реформи мають як своїх прихильників, які спираючись на світовий та європейський досвід, доводять свої аргументи та переконання, розвінчуючи певні міфи, що розповсюджуються в українському суспільстві, так і противників — які виходять з реалій сьогодення та мають деякі острахи й побоювання в об’єктивності застосування світового досвіду в умовах нинішнього життя в Україні.

Що ж ми маємо на сьогоднішній день? На нинішній день земельна реформа в Україні — це більш ніж 15-річна «історія» із дещо викривленним поняттям права власності та величезним політичним спротивом. При всіх переконаннях «за» та «проти» не можна не визнати, що земельна реформа перетворилась на щоразовий передвиборчий популізм, постійну маніпуляцію та втрату величезних капіталів.

В Україні вже впроваджено ринок землі, але він частково обмежений мораторієм. Фізичними та юридичними особами продаються земельні ділянки приватної власності в межах та за межами населених пунктів, на які не поширюється мораторій. На аукціонах продаються землі в межах населених пунктів комунальної власності, за межами населених пунктів продаються  землі державної власності сільськогосподарського призначення та права на них.

Тому, на сьогодні мова йде не про «запуск» ринку земель, а про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського призначення та/або особистого селянського господарства, які отримані у розмірі частки (паю).

Як зазначала дещо раніше Оксана Поліщук для Укрінформ, земельна реформа завершиться лише тоді, коли земля набуде основної товарної ознаки –  обмінного статусу. І почне продаватися як звичайний (хоча і специфічний, товар). І все стане на свої місця – власність, право і ефективність, пише 

Аграрії визнають, що українська земля використовується лише на 30-40%. Якщо у Європі, при значно бідніших землях, середній урожай зернових із гектара складає 70-90 центнерів, то у нас радіють навіть 35, а 40 – то вже рекордні врожаї (найбільший показник за всі часи незалежності був у минулому році – 46 ц/га).

Що може змінити ситуацію? Інвестиції, технології та відповідальний господарський підхід. І перше, і друге, і третє – є наслідком мотивації тих, хто володіє та розпоряджається земельним активом. Зміняться суспільні відносини навколо нього – зміниться мотивація і сформуються передумови до збільшення продуктивності і віддачі.

Саме присвячений земельному питанню у приміщенні Хмельницької торгово-промислової палати 10 липня відбувся круглий стіл «Формування ринку землі в Україні» за участю як представників владних структур Хмельниччини, так і громадських активістів та ЗМІ.

Олександр Березюк, керівник Сільськогосподарської дорадчої служби «Агроаргумент», звертаючись до усіх присутніх, зазначив, що на Хмельниччині у громадах вже відбулось 2 обговорення земельного питання, владними структурами розробляються нормативно-правові акти, формується план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, які спрямовані на впровадження земельної реформи в Україні. Пан Олександр закликав ЗМІ, які були присутні на заході, правдиво, об’єктивно та повно висвітлювати акценти та основні питання земельної реформи, щоб населення України розуміло зміст реформи, було обізнаним в проблемах та ньюансах, перестало реагувати на різного роду політичні інсинуації та міфи, що активно розповсюджуються.

Крім цього, виступаючи, пан Олександр відмітив, що був приємно вражений тим, що мешканці сільської місцевості Хмельниччини є надзвичайно обізнаними у питаннях земельної реформи, бачать та знають реальний стан речей, володіють знаннями у тому, що пропонується Урядом. Підримка власників земельних паїв, власників сільських господарств Хмельниччини є надзвичайно високою, а найбільший спротив та негатив земельна реформа отримує від тих, хто орендує землю, земельні паї. Є певні побоювання щодо земелі державної власності у питанні їх ефективного використання.

Щодо основних засад земельної реформи, то варто виділити наступні:

• Жодного сантиметру української землі іноземцям: власниками української землі будуть тільки українці. Крім цього, Уряд запобігатиме надмірному скуповуванню землі і спекуляціям на ринку, обмеживши продаж площею не більше 200 га в одні руки. В Польщі максимальний розмір площі землі у власності фізичної особи складає 500 га, в Угорщині – 300 га.Власниками української землі будуть тільки українці.
• Мораторій на продаж землі робить українців біднішими. В жодній країні Європи немає мораторію на продаж землі. Він діє лише в 6 країнах світу – Північній Кореї, Конго, Венесуелі, Кубі, Таджикистані та в Україні. За даними Держгеокадастра, середній орендний платіж в 2015 році склав $100 за гектар. На сьогодні середня вартість оренди одного гектара землі в країнах ЄС – 300 євро. Після введення ринку землі вартість оренди зросте. У країнах Центральної та Східної Європи ціна на земельні ділянки і вартість оренди почала зростати відразу після відкриття ринку землі в 1990-х. За перші три роки після введення ринку землі ціна на землю та вартість оренди зросла на 76%.
• Ринок землі стимулює появу нових фермерських господарств і робочих місць на селі. Бажаючі зайнятись фермерством зможуть вільно купити землю і розпочати бізнес, який потім можна передати у спадок. Завдяки появі нових гравців на аграрному ринку і збільшенні їх кількості, з’являться нові робочі місця у селі. Після запровадження вільного обігу землі міжнародні донори готові надавати кредити під низькі відсотки для технічного переоснащення та на розвиток фермерства.

Найбільші страхи українців щодо земельної реформи підігріваються певними міфами, які варто обґрунтовано пояснити та розвіяти:

Міф 1. Земля буде скуплена місцевими олігархами або іноземцями:

А насправді:

• Право купувати і продавати землю матимуть лише фізичні особи – громадяни України.
• Вводиться обмеження – одна людина зможе купити не більше 200 гектарів землі. Що дозволить убезпечити надмірну концентрацію землі в одних руках.
• Іноземці не зможуть купляти землю.
• Агрохолдинги не зможуть купляти землю.
• Але кожна людина, яка має пай, зможе вільно ним розпоряджатися: обробляти самостійно, передати в оренду, або продати будь-якому українцю.

Міф 2. Прості селяни програють від запровадження ринку землі:

А насправді:

• Діючий мораторій на продаж землі щорічно «краде» у 6,9 мільйонів власників паїв до 50% потенційного доходу.
• Ціна на земельні ділянки і вартість оренди після відкриття ринку землі зросте — за три роки не менше ніж на 76%.
• Власники паїв зможуть продати свою землю і використати кошти на власний розсуд.

Міф 3. Мораторій на продаж землі — гарантія суверенітету і економічного розвитку держави:

А насправді:

• Мораторій і орендні відносини призводять до споживацького використання землі і роблять селян біднішими.
• Запровадження вільного ринку землі стане потужним поштовхом для зростання економіки і добробуту сільського населення.
• В аграрну галузь прийдуть інвестиції, що сприятиме технологічному переоснащенню та підвищенню конкурентоздатності продукції фермера.

Міф 4. Землю скуплять за безцінь, селяни залишаться ні з чим:

А насправді:

• Відновлення права 6,9 мільйонів осіб продавати свою власність – земельний пай.
• Право продавати землю – це лише право, до цього ніхто не примушуватиме. Тільки сам селянин визначить, коли, за яку ціну продати свій пай, і чи робити це взагалі.
• За даними соціологічних досліджень, лише 10-20% власників паїв хочуть їх продати. Інші планують і надалі передавати в оренду, самостійно обробляти свою землю і передати її в спадок нащадкам.

Міф 5. Рівень безробіття на селі зросте, оскільки селян зженуть з землі:

А що ж відбудеться насправді:

• Створення невеликих фермерських господарств, що забезпечить появу нових робочих місць на селі.
• Руйнація монополії агрохолдингів на селі.
• Бажаючі зайнятись фермерством, зможуть вільно придбати землю і розпочати бізнес.
• Отримані кошти від продажу паю можна використати як стартовий капітал для заснування іншого виду підприємницької діяльності.
• Розвиток підприємництва на селі, яке не пов’язане з обробітком землі.

Міф 6. Країну очікує екологічна катастрофа, оскільки власники землі нещадно її експлуатуватимуть:

А насправді:

• Діючий мораторій на продаж і орендні відносини сприяють неефективному та споживацькому використанню землі.
• Саме орендар, а не власник землі, не зацікавлений у збереженні родючості землі. Його мета —  максимальний прибуток і для цього він вижме з землі все можливе.
• Власник землі буде берегти її, оскільки вона його годує і годуватиме його нащадків.
• Власник не отруюватиме грунт хімічними добривами і не знищуватиме родючість.
• Власник — господар і дбайливо ставитиметься до свого майна.

Ми пропонуємо Вам на власні очі побачити як відбувався Круглий стіл, які питання викликали найбільше суперечок та дискусій. Вашій увазі представляємо світлини та відео:

 

 

 

 

Читайте також:

5 причин, чому варто закінчити з популізмом щодо продажу землі

Експерт: Кутовий міг піти, щоб не бути крайнім у проведенні земельної реформи