Архіви… це скарбниці більш цінного народного майна, ніж вміст державних казначейств:
гроші втрачаються, а писемні пам’ятки народної історії, раз втрачені,
не можуть бути знову куплені і придбані знову ніякою ціною і ніякою працею.
М.В. Калачов, історик-архівіст, академік
Є на Хмельниччині місце, де збережено відомі та найпотаємніші віхі нашої історії. Місце, де зібрані долі тисяч людей, які народились, мешкали та працювали на території Поділля. Місце, де на числених стелажах протяжністю 22961 тис. погонних метрів зберігається понад 8 тис. фондів, майже 2 млн. одиниць документів на паперовій основі періоду кінця XVIII — початку XXI ст., 10 кіно-, 247 відео-, 424 фоно- та майже 40 тис. фотодокументів.
Все це — безцінні скарби Державного архіву Хмельницької області.
Історія Державного архіву Хмельницької області як державної, науково-дослідної, просвітницької установи бере свій початок з часу утворення Подільської губернії в 1795 році.
Через 125 років – у лютому 1921р., при Кам’янець-Подільському повітвиконкомі було утворено архівну секцію, а в квітні 1922р. – повітове архівне управління.
1 березня 1932 року Кам’янець-Подільське місцеве архівне управління перейменовано на Кам’янець-Подільський обласний державний історичний архів.
16 січня 1954 року Держархів Кам’янець-Подільської області перейменовано на Хмельницький обласний держаний архів у Кам’янці-Подільському. 1980 року його перейменовано на Державний архів Хмельницької області, який до 1990 року перебував у Кам’янці-Подільському. У квітні 1990 року розпорядженням Облвиконкому архів перевезено з Кам’янця-Подільського до Хмельницького в нове, спеціально збудоване приміщення.
Архівні фонди Держархіву області розподіляються на три періоди:
- дорадянський (період Російської імперії),
- радянський,
- період незалежності України.
Історичну цінність становлять матеріали про економічний та промисловий розвиток Подільської губернії, будівництво залізних доріг, мостів, колекція планів міст Подільської і Волинської губерній.
Широко представлені в архіві фонди установ освіти: дирекції училищ Подільської губернії, єврейської училищної комісії, гімназій, технічних та комерційних училищ, приватних шкіл, в тому числі, національних. Серед документів різні звіти про стан освіти на Поділлі, матеріали про заснування навчальних закладів, плани приміщень, навчальні програми, списки учнів та опис бібліотечних фондів.
Окрему групу складають так звані „генеалогічні” документи – метричні книги церков, костьолів, синагог, єврейський перепис 1875 р., матеріали I Всеросійського перепису 1895 р. Поділля та частини Волинської губернії.
У фонді Подільського дворянського депутатського зібрання привертають увагу родовідні книги дворян з зображеннями та описами дворянських гербів, генеалогічні схеми, грамоти польських королів, метричні свідоцтва, акти та інші оригінальні документи XVI-XVIII ст. Значна частина документів написані польською мовою, латиною, іврітом.
Фонди радянського періоду висвітлюють складні, часто трагічні сторінки становлення радянської влади у краї, діяльність місцевих органів, розвиток економіки і культури, статистичні відомості, матеріали про демографічні процеси.
Детально відображена жахлива хроніка колективізації, голодомору 1932-1933 рр., політичних репресій 1920-1950-х рр. Компартійна ідеологія геноциду українського народу простежується в постановах ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У, РНК СРСР і УРСР, рішеннях місцевих партійних і радянських органів, численних інформаціях і документах карально-репресивних органів.
Дослідити та проаналізувати події Великої Вітчизняної війни допомагають понад 300 фондів періоду тимчасової німецько-фашистської окупації, документи шести фондів гебітскомісаріатів та понад 60 фондів установ місцевих адміністрацій (окружних, міських, районних та волосних управ), 80 фондів земельних господарств, що діяли замість ліквідованих колгоспів, періодичні видання органів місцевої влади та німецьких цивільних установ, 218895 фільтраційних справ та карток на репатріантів та військовополонених.
Архівні фонди періоду незалежності України комплектуються документами місцевих органів влади, підприємств, установ, громадських організацій.
Архів постійно комплектується кінодокументами. Найстаріші з них – документальні фільми „Слідами відступаючого ворога” відтворюють відступ німецьких військ на південь від Проскурова. Аеро- та наземні зйомки зберегли кадри історичного значення, постаті генерал-лейтенанта Панфілова, гвардії генерал-майора Тунічева та ін. Частина кадрів присвячена звільненню Кам’янця-Подільського.
У фотофондах архіву містяться портрети та групові фотографії партійних, державних та громадських діячів, учасників боротьби за владу рад, Громадянської та Вітчизняної воєн, партійно-комсомольського підпілля і партизанського руху краю, сторінки життєдіяльності подолян у повоєнні роки та в роки незалежності України.
В приміщенні Державного архіву Хмельницької області проходять числені тематичні виставки, присвячені подіям як минулих літ, так і новітньої історії України:
- „Українська повстанська армія: історія нескоренихˮ,
- „Небесна сотня. На сторожі Гідностіˮ,
- „Великий день злуки”,
- „Репресії 30-х років XX століттяˮ,
- „Конституція України: шлях державотворенняˮ,
- „Подоляни в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.”
- „Шляхами партизанської славиˮ
А найближчим часом, 26 січня 2018 року, о 10-00 у бібліотеці Державного архіву відбудеться презентація наукових досліджень двох науковців Хмельниччини:
- Історика та журналіста Степана Нестеришина з Деражні, Хмельницької області, який презентуватиме свою книгу «Гортаю пам’ять доль людських»;
- Історика Віктора Мороза, який представить на розсуд загалу свою працю «Копистин: Основні віхі історії»
Запрошуємо усіх хмельничан та гостей місті, хто щиро цікавиться справжньою історією рідного краю — відвідати дві презентації талановитих науковців Хмельниччини!