14 березня 2018 року виповнюється 139 років тому Альберта Ейнштейна (1879-1955), фізика-теоретика, одого із засновників сучасної фізики, лауреата Нобелівської премії з фізики (1921).
Про це повідомляє Портал «Будь у курсі» з посиланням на Укрінформ.
Чому саме він став творцем теорії відносності, Ейнштейн пояснював так: «З моєї точки зору, причина криється в наступному. Нормальна доросла людина навряд чи стане перейматися проблемами простору і часу. Вона гадає, що розібралася з цим ще в дитинстві. Я ж, навпаки, розвивався інтелектуально так повільно, що, лише став дорослим, почав роздумувати про простір і час. Зрозуміло, що я занурювався у ці проблеми набагато глибше, аніж люди, що нормально розвивалися в дитинстві».
Цікаво, що у 1952 році Ейнштейну пропонували стати президентом Ізраїлю, проте вчений відмовився.
Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в південно-німецькому місті Ульм, у небагатій єврейській родині. Початкову освіту Альберт Ейнштейн отримав у місцевій католицькій школі. У 12-річному віці пережив стан глибокої релігійності, однак невдовзі читання науково-популярних книг зробило його вільнодумцем і назавжди породило скептичне ставлення до авторитету.
В гімназії він не був в числі перших учнів (виняток становили математика та латинська мова).
У 1900 році Ейнштейн закінчив політехнікум, отримавши диплом викладача математики та фізики. Іспити він здав успішно, але не блискуче. Багато професорів високо оцінювали здібності студента Ейнштейна, але ніхто не захотів допомогти йому продовжити наукову кар’єру.
Наукові роботи 1905 року (відомого як «Рік чудес») принесли Ейнштейну, хоча й не одразу, всесвітню славу. Він переписується та зустрічається з найзнаменитішими фізиками світу, а Планк у Берліні включає теорію відносності у свій навчальний курс. У листах його називають «пан професор».
Крім теоретичних досліджень, Ейнштейнові належать також кілька винаходів, в тому числі:
- вимірювач дуже малих напруг (спільно з Конрадом Габіхтом);
- пристрій, що автоматично визначає час експозиції при фотозйомці;
- оригінальний слуховий апарат;
- безшумний холодильник (спільно з Силардом);
- гірокомпас.
Приблизно до 1926 року Ейнштейн працював у дуже багатьох сферах фізики, від космологічних моделей до дослідження причин річкових звивин. Далі він, за рідкісними винятками, зосереджує зусилля на квантових проблеми та Єдиній теорії поля.
Близькі знайомі описують Ейнштейна як людину товариську, дружню, життєрадісну, дотепну, з чудовим почуттям гумору, відзначають його доброту, постійну готовність допомогти, повну відсутність снобізму.
Ейнштейн пристрасно любив музику, особливо твори XVIII століття.
Незважаючи на свій колосальний науковий авторитет, він не страждав зайвою зарозумілістю, охоче припускав, що може помилятися, і якщо це траплялося, публічно визнавав своє помилку.
З використанням матеріалів: Двокрапка