111 років тому народилась Фріда Кало

6 липня 2018 року минає 111 років від дня народження Фріди Кало (1907-1954), мексиканської художниці, дружини одного з найвидатніших художників Мексики ХХ ст. Дієго Рівери.

Про це повідомляє Портал «Будь у курсі» з посиланням на Укрінформ.

Фріда Кало прожила лише 47 років і з них майже 30 були роками боротьби з важкою хворобою і болем.

У 18 років дівчина потрапила в жахливу аварію на площі Сан-Хуан у центрі Мехіко (на перехресті зіткнулися обнібус і трамвай). «Чоловік з таверни заніс мене до будинку і поклав на більярдний стіл, — записала згодом у своєму щоденнику Фріда Кало, — як спис проколює звіра, так само шматок сталевої рейки проколов мене, сильно поранивши нирку». Так почалися страждання Фріди Кало. Вона перенесла десяток операцій на хребті, три вагітності, які довелося переривати вимушеними абортами, ампутацію ноги.

Витримати нескінченну одісею по лікарням і госпіталям Мексики і Північної Америки їй допомогло шалене кохання до чоловіка і мистецтво. «Я не померла, — сказала вона через декілька тижнів після аварії, — я знайшла привід залишитися в живих: живопис».

Її першим ательє стало лікарняне ліжко. Перед Фрідою висіло дзеркало. Цілий рік вона писала портрети, один за одним, зі свого спотвореного болем обличчя. «Мої роботи – просто хроніка болю», — запевняла вона.

Фріда малювала інвалідний візок і зародки своїх ненароджених дітей, свій розтрощений хребет і рвані артерії, затиснені щелепами медичних затискачів. Безнадійно білу, наче вапно, поверхню гіпсового, просякнутого запахом йоду корсета вона прикрашала візерунком зі сріблясто-блакитних квітів, метеликів і пістрявих пташиних пір’їн; і навіть сукні, натягнуті поверх гіпсу, були покриті орнаментом у формі операційних шрамів.

Як зазначив один із дослідників її творчості, «майже три десятиліття Фріда Кало відбивала своїм пензлем атаки смерті».

Смерть здолала її в 1954. Фріді було сорок сім, і вона була найвідомішою художницею Мексики. Її картини виставляли в Парижі і в Нью-Йорку.

Дадаїст Марсель Дюшан був у захваті від робіт мексиканки, так само як і американська галеристка Пеггі Гуггенхайм. Пабло Пікассо визнавав, що він «не зміг би написати хоч би який портрет так само добре, як Фріда Кало». Сюрреаліст Андре Бретон присвятив їй есе, яке закінчив словами: «Мистецтво Фріди Кало – це стрічка мережива, якою перев’язана бомба».

Але найкраще про феномен Фріди сказав її чоловік, Дієго Рівера: «Фріда – перший і єдиний в історії художник, що вирвав серце з власних грудей. І перша жінка, котра з нещадною відвертістю говорила про речі, що стосуються тільки жінок».

Після смерті художницю забули. Згадали лише в 70-х роках завдяки невгамовним феміністкам, які проголосили Фріду Кало найвизначнішою в історії жінкою-художницею.

Нова хвиля інтересу до Фріди з’явилася вже на початку ХХІ століття. Голлівуд екранізував її життя (в ролі Фріди Кало знялася Сальма Хаєк), виник фонд її імені, почали випускати білизну, парфуми, навіть пиво «Фріда Кало».

Щодо пива, то сама Фріда, мабуть не заперечувала б – попри тендітність, художниця аж ніяк не була ніжною панночкою – вона любила епатаж і володіла, за свідченням американця Бертрана Вольфа, біографа Дієго Рівери, «найбагатшим лексиконом непристойностей, який лише взагалі можна зустріти у жінки».

 Frida Kahlo, Мексика, Фріда Кало

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *