Південний Буг — не лише четверта за довжиною (після Дунаю, Дніпра та Дністра) річка України, але і найбільша, яка тече виключно територією України. Довжина Південного Бугу становить 806 км., а площа басейну річки — 63700 км².
Південний Буг протікає через 12 як великих, так і невеличких міст України: Хмельницький, Летичів, Хмільник, Вінниця, Гнівань, Ладижин, Гайворон, Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Нова Одеса, Миколаїв.
Річка бере початок на Поділлі і впадає до Бузького лиману Чорного моря.
Особливістю Південного Бугу є те, що ця річка фактично має лише одну велику притоку — р. Синюху, яка утворюється внаслідок злиття річок Велика Вись та Тікич. Усього Південний Буг живиться 21 притокою.
Річка протікає по території 5 областей України, захоплюючи як західні та центральні, так і південні області нашої держави (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Одеська та Миколаївська області). Південний Буг тече через фізико-географічні зони лісостепу і степу. Саме тут на поверхню виходить найдавніше в Україні геологічне утворення — Український кристалічний щит, завдяки якому Південний Буг відомий своїми порогами.
Басейн Південного Бугу розташований в межах трьох геоструктурних районів:
- верхня частина басейну розміщена на Волино-Подільській височині,
- середня його частина знаходиться в межах Придніпровської височини,
- нижня течія належить до Причорноморської низовини.
Світло-сірі, темно-сірі ґрунти та чорноземи поширені в верхній і середній частині басейну, а в пониззі Південного Бугу вони переходять в чорноземи слабосолонцюваті та каштанові ґрунти.
Більша частина басейну Південного Бугу знаходиться в межах лісостепової зони і має досить багатий і різноманітний рослинний світ, що зумовлено передусім сприятливим кліматом, рельєфом та родючими ґрунтами. Природна рослинність займає тут 12% усієї площі. Із них 11% припадає на ліси, близько 1% на луки і 0,5% — на болота. В цілому, лісистість басейну становить близько 7%, заболоченість — 2%. Орними землями зайнято близько 70% території водозбору.
Серед дерев найпоширенішими тут є дуб, граб, ясен, клен, липа, в’яз, вільха. А з кущів та чагарників можна зустріти ліщину, шипшину та жимолость. Степова рослинність представлена різнотрав’ям — тимофіївкою, фіалкою, суницею, медункою, пирієм, волошкою, ковилою, кропивою.
Як зазначає vlasno.info, зараз саме Південний Буг є єдиним джерелом водопостачання у Вінниці. Але сьогодні водойма нагадує болото – всюди сміття. Блакитна вода давно перетворилася на брудну в’язку масу. Роками люди звозять непотріб у міські річки, а місцеві підприємства виливають відходи.
Але, як стверджують науковці та дослідники, сміття, що зносять люди – це лише одне з джерел забруднення річки. Найбільше шкодять – підприємства. Перевірити – зливає підприємство відходи у річку чи ні – завдання надскладне навіть для контролюючих органів. Завітати без попередження з ревізією – місія неможлива.
Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології та Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів постійно відбираються проби поверхневих вод. Наприкінці 2016-го поверхневі води басейну р.Південний Буг характеризувалися підвищеним вмістом розчинених органічних речовин, азоту амонійного, нітритів, заліза загального, міді, марганцю, хрому (+6), фосфору загального та фенолів.
Показник БСК5 перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 1,85 рази (найвище значення зафіксовано у жовтні на позначці 2,97 ГДКрг, 1 км нижче м.Хмельницький).
Вміст азоту амонійного в р.Південний Буг перевищував допустимі рівні рибогосподарських нормативів у 8,9 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у жовтні 1 км нижче м.Хмельницький і становило 23,1 ГДКрг).
Вміст фенолів перевищував гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 2,6 рази.
Середнє значення хрому (+6) перевищувало гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення у 4,9 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у жовтні 1 км нижче м.Хмельницький і становило 7,7 ГДКрг).
У поверхневих водах басейну р.Південний Буг спостерігалось перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення вмісту нітритів у 9,1 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у жовтні 1 км нижче м.Хмельницький і становило 24,2 ГДКрг), марганцю у 10,1 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у жовтні в р.Бужок, смт Меджибіж 0,2 км вище гирла і становило 19,4 ГДКрг ), міді у 8,7 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано 1 км нижче м.Хмельницький і становило 10,1 ГДКрг) та заліза загального у 1,7 рази (найбільше значення цього показника зафіксовано у жовтні в р.Бужок, смт Меджибіж 0,2 км вище гирла і становило 3,0 ГДКрг ).
Як зазначає Вежа, існує величезний ризик, що Південний Буг може перетворитись на небезпечне та смердюче болото, якщо водойма та водосховища не будуть очищати ретельніше. Саме відмерлі рештки водоростей, у основному тих, що мають назву «мікроцистітс», становлять небезпеку як для риби, так і для людей. Загострення ситуації, а саме неприємний запах та токсичність води у річці, за словами екологів, сталось зокрема через підвищення температур і через використання руслових ставків для інтенсивного риборозведення.
Звісно, такий великий та вагомий на Хмельниччині навчальний заклад, як Хмельницький національний університет, не міг пройти повз цієї значної та важливої проблеми. Саме тому, представники університету Наталія Геннадіївна Міронова, завідувач кафедри екології, доцент, доктор сільськогосподарських наук, та Людмила Павлівна Казімірова, директор ботанічного саду ХНУ наприкінці липня 2017 року особисто відвідали невеликі притоки Південного Бугу, щоб побачити та перевірити як стан річок, так і рослинності навколо річки.
Що побачили науковці — пропонуємо побачити і Вам:
Читайте також:
Пробеми навколишнього середовища Хмельниччини: річки Дністер та Південний Буг
З використанням матеріалів: Wikipedia
1 thought on “Південний Буг: що є та що може бути”