Кожного дня на Сході країни, ми втрачаємо наших воїнів. Загибель бійця – трагедія для всієї країни. Лише вшанувавши пам’ять, ми можемо виразити свою повагу. Про це неодноразово казали рідні військовослужбовців, щоправда, на державному рівні досі не врегулювали всі аспекти гідного вшанування пам’яті загиблого воїна, зазначає для 24tv.ua.
Старший сержант Олег Міхнюк, загинув у зоні бойових дій. Смертельне поранення отримав біля селища Новосвітлівка. Олег не з чуток знав, що таке війна. У 1984 році він був в Афганістані та двічі був поранений. На війну з російським агресором пішов, бо знав, що там потрібен.
«Я повинен бути там, тому що безглуздо гинуть хлопці. Тоді гинуло багато людей і були постійні масові атаки. Він говорив, що неправильно ведеться атака», – розповіла дружина Олега Ірина Міхнюк.
Нині Ірина вшановує пам’ять чоловіка лише вдома, але для неї та інших родичів, які так само втратили свого героя, важливо збиратися разом в місці, де будуть викарбувані імена воїнів.
Про те, яким має бути гідне вшанування пам’яті загиблих обговорювали на конференції чиновники, громадські діячі та військові.
Воїн, який віддав своє життя, який загинув за Україну, має бути належно вшанований. Чи достатньо ми робимо, як суспільство, як держава, як громадянське суспільство для того, щоб ці речі мали належний рівень. Напевно, все ж таки ні,
– зазначив громадський діяч Олексій Бежевець.
У більшості європейських країн питання вшанування полеглих військових давно вирішено. Створенні окремі меморіали пам’яті та відведено місце для поховання.
«В Польщі є декілька законів, які допомагають охороні таких місць. В Україні ж немає законів, які гарантували б, що держава буде займатися тим місцем, як місцем пам’яті», – розповів член товариства «Покоління» (Польща) Ярко Подворський.
За підтримки Збройних Сил був створений проект «Евакуація-200»: добровольці перевозять тіла загиблих з фронту додому та організовують урочисті поховання. Але далі родичі залишаються на самоті з проблемою.
Смерть чоловіка змінила Ірину, вона почала допомагати тим, хто так само втратив чоловіка, сина та батька. Каже, що бачила розгублені очі та благання про підтримку.
Варто зазначити, що за роки війни на Сході загинуло понад 10 700 воїнів.
Читайте також: