Супрун: “Вегето-судинна дистонія” не діагноз, а синдром

Діагнозу “вегето-судинна дистонія” не існує у міжнародній медицині. Про це написала на своїй сторінці у Facebook в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Якщо колись вам або вашим близьким записали в медичній картці ці три загадкові літери — ВСД — забудьте про них. Це великий совєтський міф, який народився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини. Проте зітхати з полегшенням також не поспішайте.

Якщо вам поставили такий діагноз — вам необхідно пройти додаткові обстеження, щоби знайти справжню причину захворювання.

Вегето-судинна дистонія (дисфункція вегетативної нервової системи, нейроциркуляторна дистонія) — не діагноз, а синдром, що використовують при комплексі різноманітних скарг та симптомів у пацієнта. Вона виникає вторинно, як наслідок іншої хвороби або хвороб, які потрібно виявити після низки ґрунтовних обстежень та лікувати.

Діагноз «ВСД» у медичній картці та курс вітамінів і легких заспокійливих ніяким чином не може вирішити цю проблему.

Тож, якщо на прийом до лікаря приходить пацієнт з цими симптомами або ж з вже поставленим діагнозом ВСД, це означає тільки одне — його потрібно дообстежити та знайти справжню причину захворювання.

Пояснюємо, що ж таке ВСД насправді:

Вегето-судинна дистонія (дисфункція вегетативної нервової системи, нейроциркуляторна дистонія) — не діагноз, а синдром, що використовують при комплексі різноманітних скарг та симптомів у пацієнта. Під ним, як під парасолькою, ховається цілий комплекс симптомів. Найчастіше його ставлять, коли пацієнт:

— відчуває тривогу та неспокій, має проблеми зі сном, відчуття нестачі повітря та “клубку в горлі”, тремтять руки
— скаржиться на прискорене серцебиття, коливання тиску, біль в області серця й при цьому має нормальну ЕКГ
— має дискомфорт у животі, закреп, пронос, метеоризм або печію
— має запаморочення, підвищену температуру, при цьому обстеження показують, що запальних процесів в організмі немає

Ці симптоми можуть зустрічатися в різних комбінаціях і не обов’язково всі одночасно. Насправді вони можуть говорити про кілька різних хвороб, які потрібно виявити після низки ґрунтовних обстежень. Проте якщо лікар натомість пише пацієнту у медичній картці «ВСД» та відправляє пити вітаміни й легкі заспокійливі, це означає, що буквально «зливає» справжню проблему.

Річ у тому, що дисфункція вегетативної нервової системи не може бути захворюванням сама по собі. Вона виникає вторинно, як наслідок іншої хвороби яку потрібно лікувати. І виявити її неможливо, просто поставивши діагноз ВСД та відправивши пацієнта додому.

Тож, якщо на прийом до лікаря приходить пацієнт з цими симптомами або ж з вже поставленим діагнозом ВСД, це означає тільки одне — його потрібно дообстежити та знайти справжню причину захворювання.

Перелік додаткових методів обстеження має включати загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, іноді — добовий моніторинг ЕКГ чи ЕхоКГ, за потреби УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки, в деяких випадках МРТ головного мозку, консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, а якщо об’єктивно немає підстав вважати пацієнта хворим, а він продовжує скаржитись — варто направити його на прийом до психолога або психіатра.

Більше про вегето-судинну дистонію читайте в чудовому поясненні від лікарки-невролога Анастасії Гончар http://www.e-likar.com/vsd
 ВСД, неврологія

1 thought on “Супрун: “Вегето-судинна дистонія” не діагноз, а синдром”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *