«Слово єднає-2017»: Відомі українські письменники та поети дали прес-конференцію у Хмельницькому

Уже другий тиждень у рамках заходів святкування Дня міста Хмельницького, починаючи з 11 вересня, у нашому рідному місті вирує Літературний фестиваль «Слово єднає-2017».

Чого тільки в ході Літературного фестивалю не було запропоновано усім поціновувачам творчості українських літераторів: і виставки книг, і презентації новинок, і зустрічі як з уже відомим письменниками, прозаїками та поетами, так і з тими, хто лише розпочав свої перші кроки у якості майстра пера.

А сьогодні, 22 вересня, у рамках літературного марафону відбулась грандіозна для нашого міста за своєю суттю подія — величезна прес-конференція з такими видатними та вже відомими практично у кожній українській домівці авторами:

  • відомим українським письменником та політичним діячем Василем Шкляром,
  • поетесою, педагогом та засновницею авторської українознавчої школи Марією Чумарною,
  • поетом-романтиком, громадським діячем, доцентом Хмельницького національного університету Віталієм Міхалевським,
  • письменницею, істориком та куратором авторського проекту «Літературний туризм» Лорою Підгірною,
  • поетом та громадським діячем Миколою Сичовим і його дружиною Іриною, які приїхали у Хмельницький для участі у Літературному фестивалі з прифронтового Старобільська,
  • українським письменником, поетом, художником та громадським діячем Григорієм Половинко. Пан Григорій наразі проживає на території окупованої Луганщини, у селищі Весела Гора, що недалеко від українського Щастя. Задля участі у Літературному фестивалі «Слово єднає-2017» цей героїчний та мужній 70-річний чоловік, який спілкується на виключно чистій, прекрасній українській мові, подолав усі труднощі та небезпеки, пов’язані з перетином блок-постів окупантів.

Прес-конференція відбувалась за участі начальника управління культури і туризму Хмельницької міської ради п.Артема Ромасюкова.

Захід розпочався о 15-00 в читальному залі Центральної міської бібліотеки м.Хмельницького з виступу пана Артема, який у своїй промові представив усіх пристуніх та відзначив, наскільки важливою та вагомою для України і кожного українця є українська книга, прекрасна українська мова, якою ми, українці, лише зараз потрохи вчимось пишатись.

А потім розпочались числені запитання: звісно перші питання ставились до таких літературних гігантів як пан Василь Шкляр та Марія Чумарна.

Найбільш читаний в Україні письменник, Василь Шкляр, розповів про доцільність перебування письменників у великій політиці, про своє ставлення до пропозиції прийняти участь у президенських перегонах та гостре відчуття постійних наступів русифікації, навіть останнім часом, під час війни на Сході України.

Письменниця та поетеса Марія Чумарна відзначила, що в Укаїні вкрай мало якісної дитячої літератури, на якій могли б виховуватись, вчитись національної ідентичності та зростати маленькі патріоти. Багато дитячих творів автори пишуть в першу чергу «для себе», навчаючи своїх маленьких читачів незрозумілим поняттям, забуваючи, що дитина — це особистість, це творець, потенціал якого треба розкрити. Крім того, у своєму виступі пані Марія з прикрістю відзначила, що в основі більшості українських дум і пісень — туга, біль та розпач. А нам треба відкинути страждання та навчати своїх дітей любові, усвідомленню того, ким ми є, не лише навчатись українській мові, а жити нею, бо саме вона є цифровим ключем всесвіту.

Не остались осторонь і інші учасники прес-конференції: поет Віталій Михайловський з тугою у голосі розповів, яка величезна кількість молодих українців виїжджає на навчання до Польщі та інших країн Європи. Вони готові вчити історію інших держав та іноземну філологію, аби хоч на якиїсь час вирватись в інше життя.

Письменниця Лора Підгірна емоційно розповідала про те, що патріотичне виховання шкільної молоді розпочинається із знання історії рідного краю. Але на сьогодні історія України початку ХХ століття продовжує залишатися для багатьох місцевих можновладців незручною; свідомо замовчується або ж перетворюється у казенну шароварщину, яка не несе ніякого реального, змістовного навантаження. На запитання «Чого не вистачає сучасному українському літературному процесу?» відповіла: доступності, живого спілкування письменників з читачами з маленьких українських міст, інвестицій у літературно-мистецькі дійства не лише всеукраїнського але й регіонального формату.

Чуттєвістю та романтикою був сповнений виступ поета, ветерана провоохоронних органів Миколи Сичова, який розповів, що саме завдяки його участі у першому Літературному фестивалі «Слово єднає-2015» у Хмельницькому знайшов своє кохання — чарівну Ірину, з якою вони тепер вже одружені.

Ірина Сичова, завідувач відділу обслуговування Старобільської центральної бібліотеки, яка налічує у своєму складі 26 філіалів, розповіла, що в їх місті є величезна потреба в українських книгах, оскільки є багато бажаючих читати українське. Однак, нажаль, книг українських авторів вкрай мало — якщо у Старобільську одну-дві книги улюбленого українського літератора ще можна знайти, та у сільській місцевості це практично нереально.

Глибока, емоційна та прониклива промова генерала-хорунжого українського козацтва, українського поета, журналіста, письменника та громадського діяча Григорія Половинка не залишила байдужим нікого з присутніх у читальній залі. За 25 хвилин свого виступу він зумів охопити безліч важливих та дискусійних тем: він розпочав з того, що йому болить, коли він чує «забруднену» іншомовними словами українську мову, яка зараз сповнена русизму. Наша прекрасна мова є настільки філігранною та прекрасною, що в ній є усе, її не слід псувати невластивими їй, чужими словами.

З прикрістю пан Григорій відзначив, що серед діячів кільтури на окупованій Луганщині є колобораціоністи та зрадники. Але це зовсім не значить, наголосив він, що усі ті, хто залишився в ЛНР, а не виїхав на територію, підконтрольну Україні, не мають у своєму серці любові до України. Нажаль, 1000 різних причин залишили людей там. Безпосередньо у їх невеличкому селищі є Святотроїцький кафетральний собор Київського патріархату, у якому виключно українською мовою веде служби отець Анатолій Назаренко для понад півсотні українських патріотів. Разом з отцем Анатолієм Григорій Половинко створив Музей українського козацтва та Музей історії Київського патріархату.

Григорій Половинко — безмежно творча людина. Він — видатний художник, роботи якого є у колекціях багатьох закордонних дипломатів та політиків. Одну зі своїх робіт він подарував Центральній міській бібліотеці, а іншу — пану Василю Шкляру.

А на завершення свого виступу пан Григорій зачитав усім присутнім два неперевершенних і глибоких за своїм змістом вірші про весільний гопак та непереможну любов українських козаків до розпивання спиртного, що і стало причиною того, що найсильнійша у світі армія втратила свою державність.

 

 

2 thoughts on “«Слово єднає-2017»: Відомі українські письменники та поети дали прес-конференцію у Хмельницькому”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *